ЛИСТ ПАТРІАРХА

Всесвітлішим та всечеснішим

отцям-душпастирям Української

Греко-Католицької Церкви

Дорогі у Христі брати в Христовому священстві!

Наш Божественний Спаситель перед вознесінням на небо заповів своїм учням: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи, христячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 18–20). З цих слів випливає і наше спільне завдання навчати люд Божий християнської науки через катехитичне проповідування Слова Божого.

«Душпастирський катехитичний порадник», який ви тримаєте в руках, – це зібрані напрацювання катехитичного служіння для того, щоб допомогти вам, як душпастирям, і катехитам у ваших парафіях поширювати Добру Новину.

У пастирському листі «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» було сказано, що духовенство не має права уникати обов’язку навчати віри своїх вірних не лише проповіддю, але й катехитичним служінням. Тож у зв’язку з цим ще раз заохочую, запрошую, а якщо для когось є потреба, то, як ваш духовний батько, наполягаю: організовуйте катехитичні школи у своїх парафіях, навіть найменших, щоб кожен віруючий, від наймолодшого до найстаршого, щоразу глибше пізнавав правди святої віри впродовж усього свого життя.

Дбайте про те, щоб читання Святого Письма стало доброю традицією християнської родини і парафіяльної спільноти, а Біблія і Катехизм УГКЦ – настільними книгами ваших парафіян. Шукайте кожної нагоди, щоб налагодити належну співпрацю з загальноосвітніми школами, перебувайте в середовищі учнів, батьків і вчителів, пам’ятаючи, що такий предмет, як християнська етика, попри свою важливість, не може замінити катехизації у парафії.

Шукайте собі помічників серед мирян – катехитів, тісно співпрацюйте з семінаріями та іншими освітніми богословськими закладами, з монашими чинами та згромадженнями.

Пам’ятайте, що катехизація є для того, щоб навчити вірних любити молитву та Святі Таїнства, тому використайте кожне Богослужіння, щоб виховувати і вести вірних до правдивого християнського життя.

Організовуйте для своїх парафіян прощі, екскурсії, походи і християнські табори. Творіть різноманітні парафіяльні спільноти: вівтарні і марійські дружини, молитовні братства, товариства тверезості та інші. Іншими словами, перебувайте із своїми вірними та давайте їм приклад жертовного священичого служіння.

He оминайте своєю увагою людей потребуючих, бо дуже часто діти в інтернатах та реабілітаційних центрах, хворі в лікарнях найперше потребують Божого Слова і катехизації, любові й розуміння, а вже потім матеріальної допомоги.

Студентські містечка, військові частини та в’язниці – це ті середовища, в яких необхідна присутність священика-капелана. Але й парафіяльна спільнота, на території якої знаходяться ці заклади, несе духовну відповідальність за студентів, військовослужбовців чи в’язнів. Прошу вас, докладіть зусиль, щоб і вони пізнали Божу науку та навчилися згідно з нею жити.

Проголошуючи Слово Боже, пам’ятаймо слова слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького), якими він у 1905 році звернувся у своєму посланні до духовенства: «Священик, котрий би і ревно в церкві працював, старався б про прикрашення церкви, про Відправу, про економічне піднесення народу, а занедбував катехизацію і школу, наразився би на то, що в короткім часі по нім з його праці нічого не лишиться».

Дорогі душпастирі, нехай ось цей Порадник стане вам допомогою у проголошені Слова Божого серед Божого люду. А я вимолюватиму в Господа щедрих дарів для вашої плідної праці. Як завдаток цього, уділяю вам своє архипастирське благословення.